Загартовуємо вдома
Зміцнення здоров`я підростаючого покоління - одна з першочергових турбот нашої держави.
Будуються нові лікарні, зростає армія
висококваліфікованих спеціалістів, розробляються і впроваджуються у практику нові методи лікування. А групи дитячих садків, класи шкіл, як і раніше, помітно порожніють в періоди спалахів
застудних і вірусних захіорювань. Не меншає кількість листків непрацездатності, що їх матері вимушені брати для догляду за хворою дитиною, а батьки простягають у віконця аптек рецепти: "Чи є у
вас такі таблетки?". Таблетки є, та вони можуть лише притлумити хворобу, але не попередити. дійовий і випробуваний профілактичний засіб - це загатрування. Повітряні ванни, вологі обтирання,
обливання, душ, прополіскування рота і горла тощо, змінюють організм, підвищують його опірність інфекціям. Щоб допомогти ефекту, головне - неухильно додержувати основних принципів: поступовість
збільшення загартувального впливу, його систематичність, врахування індивідуальних особливостей дитини, її емоційного стану, поєднання загальних і місцевих охолоджень. Якихось постійних
протипоказань загартуванню немає і не може бути. Є тимчасові: під час лихоманки, широких уражень шкіри, травм, харчових отруєнь, інших хвороб процедури припиняють. Відновлюють їх після того, як
минув гострий стан паталогічного процесу. Найперша в житті дитини спеціальна загартувальна процедура - це повітряні ванни (окрім температурного впливу, вони корисні тим, що збільшують насичення
крові киснем). У холодний період року їх проводять у кімнаті, в теплий - надворі у захищеному від вітру місці. Немовлята приймають кімнатні повітряні ванни під час зміни пелюшок: на 2 - 3 хв.
дитина залишається повністю або частково роздягнена. З часом тривалість ванни збільшується з 3 - 5 до 10 - 15 хв. і більше. Процедура поєднується з гімнастикою, масажем, іграми - забавлянками.
Для дітей від 1.5 віку повітряні ванни проводяться під час ранкового туалуту, гімнатики.
Дошкільники приймають процедуру в трусиках, майках, шкарпетках і капцях. Через два тижні від початку ванн дітей 5 років і старших можна
вдягти у самі трусики і капці. Для ефективності загартування повітрям велике значення має, щоб у домашньому повсякденні дитина була раціонально вдягнута - не надміру легко і не затепло.
Необмінними складовими всього оздоровчого комплексу є загартувальні водні процедури. Зокрема, вологе обтирання. Проводять його змоченою у воді рукавичкою з легкої тканини або кінчиком лляного
рушника. Для малят до 9 місяців вихідна температура води для обтирання 36градусів С, кінцева - 30 градусів С. Для старших температура води на один - два градуси нижча, ніж для обливання.
Поступовість зниження температури така: на один градус через кожні 2 - 3 дні влітку і через кожні 3 - 5 днів узимку. Найоптимальніше обтирання обтирання проводити вранці після сну. Спочатку
обтирають верхні кінцівки, потім - нижні, груди, живіт і спину (напрямок руху від периферії до центра). Тривалість процедури для дітей до року 1 - 2 хв. для старших - 3 - 4 хв. Після обтирання
шкіру промокають сухим м`яким рушником. Висихання має бути природним при температурі повітря не нижче 20 градусів С. Якщо в перші дні у дитини з`явиться "гусяча шкіра" - не лякайтесь. В цьому
випадку малюка необхідно розтерти рушником, зробити йому масаж і виконати кілька гімнастичних вправ. 
З часом ефект "гусячої шкіри" щезне. Сильнодіючими загартувальними
процедурами є обливання і душ. Загальне обливання починають з 9 - 10 місяців у такій послідовності: спочатку обливають плечі й руки, потім - груди, живіт, спину й ноги. Тривалість процедури 1 - 2
хв. Душ рекомендується дітям з 2 років. Зниження температури води від вихідної 37 градусів С здійснюється аналогічно обтиранню і обливанню. Для малят до 4 років кінцева температура води
25градусів С влітку і 28 градусів С взимку, для дітей до 6 років 24 градусів С і 26 градусів С для старших 22 градуса С і 24 градуса С. Орієнтовна тривалість процедури 1 - 3 хв. (тут обов`язково
слід враховувати стан дитини, її емоційне ставлення до води). Після обливання і душу шкіру промокають аналогічно обтиранню.
Харчові отруєння
Профілактика харчових отруєнь.
Харчові отруєння поділяються на дві групи: небактеріальні і
бактеріальні. Небактеріальні отруєння – це хімічні отруєння, що виникають внаслідок проникнення в організм різних отруйних речовин. Такі отруєння бувають, наприклад, коли споживають неїстівні
гриби, ягоди, плоди, а також в разі потрапляння в їжу отрутохімікатів та інших речовин, які можуть утворюватися внаслідок неправильного зберігання, а іноді й приготування їжі.
Бактеріальні отруєння виникають внаслідок споживання зіпсованих, неякісних продуктів, заражених гнильними бактеріями, стафілококами, які, розмножуючись у живильному середовищі, виділяють велику кількість отруйних речовин – токсинів. Особливо сильну отруту виділяє мікроб ботулізму, який міститься іноді в зіпсованих консервах. Бактеріальні отрути утворюються також в разі неправильного зберігання рибних страв, тортів, тістечок тощо. Харчові отруєння характеризуються такими ознаками: поява загальної слабості, сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі і пронос, а іноді і знепритомнення. При ботулізмі – найнебезпечнішому бактеріальному харчовому отруєнні – симптоми інші: головний біль, розлад зору, втрата мови, а потім стан непритомності.
Перші ознаки харчового отруєння з’являються через 5-6 год, а іноді й раніше. Що ж до симптомів ботулізму, то вони проявляються через добу і більше. В дитячих закладах отруєння може мати масовий характер. Такі отруєння звичайно зумовлені тією самою причиною і мають загальні симптоми.
У запобіганні харчовим отруєнням неабияка роль належить учителеві початкових класів. Він зобов’язаний ознайомити учнів з причинами отруєнь і добитися того, щоб вони твердо засвоїли правило: не споживати незнайомі рослини і несвіжу їжу.
При перших ознаках отруєння вчитель повинен негайно викликати лікаря і зуміти подати до його прибуття першу допомогу потерпілому, передусім звільнити його травний канал від шкідливих речовин. Для цього хворій дитині можна дати випити кілька склянок теплої води з содою (0,5 чайної ложки на склянку) або слабкий розчин перманганату калію. Якщо в дитини блювання вже припинилося, то для підтримання сил їй можна дати міцного чаю або кави.
Як не допустити отруєння харчовими продуктами?
Вітаміни
Найпоширенішими з вітамінів є:
Вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах,
зеленій цибулі.
Вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній
крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.
Вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі,
помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині.
Вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому
жирі.
лусці, хвості зосереджені також запаси фосфору.
Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка
втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше
вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування. Корисно
вживати щоденні вітамінні салати, які доступні кожній сім’ї:1. Морква, яблуко, солоний огірок, хрін, зелень петрушки.
2. Червоний буряк, морква, майонез.
3. Редька, морква, часник, сметана, сіль, цукор, зелень петрушки.
На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають
мікроелементи: калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути : яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх
найбільше.
Для прикладу візьмемо кільку. Це дрібна промислова риба родини Оселедцеві. Хоча її незаслужено відносять до дешевих сортів риби, вона - величезний резерв кальцію. А кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, стимулює ріст дитини. Під його впливом формуються гарні й міцні зуби.
Вітамін D в житті дитини
Тільки під дією ультрафіолету наш організм починає виробляти цей важливий для здоров'я вітамін. Чим ми можемо собі допомогти під час довгого похмурого сезону?
Часті застуди, втома, безсоння ... Звичайна реакція на негоду? Можливо, справа і в іншому - в дефіциті вітаміну D. Він необхідний для підтримки нашого імунітету, а крім того, впливає на стан нервової системи, роботу серця і згортання крові.
Останні дослідження показують, що профілактика цілого ряду онкологічних захворювань також безпосередньо пов'язана з вмістом цього вітаміну в організмі. Насправді, цю речовину називають вітаміном лише за традицією: вона має гормональну природу.
У нашому організмі вона в основному синтезується під впливом ультрафіолетових променів. Або (у суттєво менших кількостях) потрапляє до нас з продуктами харчування.
У них вітамін D знаходиться в так званій неактивній формі, яку наш організм під впливом тих же сонячних променів потім «активує», перетворюючи в гормон кальцитріол - регулятор обміну кальцію та фосфору. Саме він відповідає за здоровий стан кісткової тканини, захищає дітей від захворювання на рахіт, а людей у віці - від остеопорозу.
На вулиці ...
Самий вірний спосіб відновити запаси вітаміну D - побувати на сонці. Влітку досить буде 20-хвилинної прогулянки погожим днем у відкритому одязі.
При цьому, при засмаганні варто знати міру: дуже засмагла шкіра починає пропускати значно менше ультрафіолету, ніж його потрібно для вироблення в організмі «сонячного» вітаміну. Причиною дефіциту вітаміну D може стати затяжна похмура погода, яка властива нашим широтам.
Влітку і восени помірний дефіцит вітаміну D спостерігається лише у 13% дорослих, а от у зимово-весняний період ця цифра зростає до 36%.
... І на тарілці
Найчастіше
вітамін D можна знайти в продуктах тваринного походження, наприклад у вершковому маслі і яєчному жовтку ... тобто в тій їжі, ставлення до якої останнім часом у багатьох змінилося через інтерес до
здорового харчування.
Багато вітаміну D і в печінці, яку люблять не всі, і в морській рибі, яку ми їмо недостатньо. Джерелом вітаміну D можуть стати і його препарати. Кому з нас його не вистачає найчастіше?
Три основні групи ризику - це діти, вагітні жінки та літні люди (у яких в силу віку сповільнений синтез вітаміну D). Але не тільки вони.
Причиною нестачі вітаміну D можуть стати захворювання печінки і нирок. Саме в цих органах вихідна форма вітаміну перетворюється в гормон кальцитріол. Щоб визначити дефіцит вітаміну D в організмі, проводять аналіз сироватки крові. Його може призначити лікуючий лікар і в разі гіповітамінозу прописати необхідні препарати.
Для дітей і дорослих - зразкові рекомендації добового споживання вітаміну D з їжею.
Діти та підлітки
• 1-3 років: 10 мкг;
• 4-12 років: 5 мкг;
• 13-19 років: 5 мкг.
Дорослі: 5 мкг.
Вагітні жінки: 10 мкг.
Літні люди: 10 мкг.
